ВЧИТЕЛЬ - ЛОГОПЕД

                                                                                        РЕКОМЕНДУЄ

                                         успішне  навчання  у школі,

                                більші  можливості  у  

                                               подальшому    виборі  професії,

                                               вміння спілкуватися з  людьми.

             Чому діти часто приходять до школи з дефектами мовлення ? Як цим дітям ведеться серед однолітків?  Чи уявляють батьки, яке приниження  випадає на долю таких дітей спочатку в молодших класах, а потім у підлітковому віці? Непоодинокі випадки, коли діти не лінуються, намагаючись засвоїти базові дисципліни, але зазнають постійних невдач у навчанні та уїдливих глузувань з боку ровесників. Чому іноді труднощі у навчанні так важко долаються, і що треба робити, аби малюк правильно розмовляв, добре читав, грамотно писав?

       Чиста звуковимова не привертає до себе уваги, але ж як впадають в око дефекти мовлення!  Якщо ми любимо свою дитину,бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до її труднощів, які згодом спричинюють вади!

        Вчасно невиправлені мовленнєві вади  призводять до порушень та затримки загального розвитку дитини, спричинюють труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

      Ось чому логопед завжди попереджає, навіть трохи лякає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

      Кожного року логопед оглядає вихованців дошкільного закладу з метою вчасного виявлення дітей, котрі потребують логопедичної допомоги. Батьки, які прислухаються до порад фахівця, не матимуть в майбутньому проблем з розвитком мовлення своїх дітей, із навчанням грамоти.

       Але, на жаль, непоодинокі випадки, коли дорослі ігнорують поради фахівця, не звертаються до логопеда, сподіваючись, що маля ще «виговориться». Вони не думають про можливі негативні наслідки такого не поспіху, не підозрюють, що ризикують приректи свою дитину на невпевненість у майбутньому, викликати в неї появу небажаних комплексів. Адже минає дитинство, і такі милі у трирічному віці недоліки мовлення стають кричуще помітними, однаково небажаними як для дівчаток, так і для хлопців.

       Особливо небайдуже  ставляться до себе дівчатка та хлопці у підлітковому віці, коли досить гостро сприймаються будь-які зовнішні вади й недоліки, в тому числі й порушення мовлення. З метою позбутися їх підлітки ладні займатися з логопедом, але, на жаль, ефективність роботи над мовленням дітей після певного вікового етапу значно зменшується.

       Мовленнєве недорозвинення у дитини фахівець зможе діагностувати до 4 років. Виправити цю непросту ваду можна тільки кропіткою працею як логопеда, так і батьків дитини.

      Якщо мовленнєве недорозвинення вчасно не виявити, не подолати, школяр опиняється сам на сам з хронічними невдачами у навчанні грамоти, читання, навіть, уявіть, математики (бо, щоб розв’язати задачу ,треба її, як мінімум, прочитати, зрозуміти, запам’ятати…). На цьому етапі стає очевидним, що щось негаразд.

       Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних та ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно та гармонійно розвиватися. Якби  батьки вчасно звернулися до логопеда, вони попередили б появу таких проблем.   

                                         ЗВЕРНІТЬСЯ ВЧАСНО, ПРИСЛУХАТЕСЬ ДО ПОРАД     ЛОГОПЕДА.

      Не лишайте свою дитину можливості вільно розвиватися, вповні

                     відчувати красу життя і радість спілкування.

               Дайте їй можливість обрати бажану професію й

                       перетворити  на   дійсність свою мрію !

                                                     

            Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання.  Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

        Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

       Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням для розвитку дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.

      Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення.

     Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання.

      ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ  ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

·         Масаж кистей рук. (Починати робити масаж пальчиків можна й потрібно навіть немовляті. Це заняття приємне й корисне  як для розвитку пальчиків, активізації мовленнєвих центрів головного мозку, так і для загального розвитку дитини.)

 ·         Корисно робити для малюка «пальчиковий басейн»: наповніть миску крупою,заховайте туди невеликий предмет і запропонуйте дитині  відшукати його.

·         Ігри з крупами.

           Пограйте в «Попелюшку»: насипте квасолю і горох (або різні  

           види макаронів) в одну і ту ж ємність і запропонуйте дитині

           відокремити одне від іншого. Ускладнений варіант цієї ж гри :

           запропонуйте  дитині брати горошини не великим і вказівним

          пальцем, як вона робить це зазвичай, а великим і середнім,

           великим і безіменним, великим і мізинцем.

            Дайте дитині дві чашки: одну з крупою, а другу порожню.

         Запропонуйте за допомогою ложки пересипати крупу з одної   чашки в  іншу. Ложка повинна бути досить глибока, щоб    малюк  не розсипав  матеріали.

            Крупа дуже добре підходить для так званого «пальчикового   

           малювання», вона створює дуже цікавий ефект. Розсипте

           крупу    рівним шаром на який-небудь поверхні (для Вас буде

           зручніше використовувати піднос, який легко можна вимити

           після гри)   і проведіть пальцем так, щоб вийшла лінія.

           Запропонуйте  малюкові повторити.

·         Ігри з прищіпками. Покажіть дитині, як треба тримати прищіпку двома пальцями: вказівним і великим. Нехай малюк відкриє у прищепки «ротик».   Якщо  з першого разу не вийшло, допоможіть. Навчіть малюка самостійно  чіпляти прищіпки. Можуть вийти цікаві іграшки!

·         Обов’язково грайте   з малюком у пальчикові ігри, супроводжуючи їх віршованим текстом («Сорока-ворона»…) Запропонуйте малюкові прості вправи для пальчиків:

  Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки.

  Показувати окремо тільки по одному пальчику.

  Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

  Робити м’які кулачки, які можна легко розжати,  і в які  дорослий  може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

                     Стискати та розтискати кулачки.

          Почергово згинати і розгинати пальці обох рук.

        «Крокувати» двома пальцями(вказівним та середнім) по   твердій  

        поверхні      повільно, потім швидко обома руками по черзі.

         Тарабанити всіма пальцями рук  по твердій поверхні.

         Збирати пальці у пучку.     

·         Завязувати  вузлики на мотузці.

·         Закручувати кришки, гайки.

·         Застібати та розстібати ґудзики, кнопки, «блискавки».

·         Складати з паличок (сірників тощо) геометричні фігури.·        

·         Малювати у повітрі.

·         Розмальовувати картинки кольоровими олівцями, обводити контури предметів по крапках..

·         Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.

    ·         Нанизувати ґудзики, намистинки. Починати слід з предметів, які мають широкий отвір.

·         Ігри-шнурівки.

·         Вирізання фігурок.

·         Робота з пластиліном.

                          Не відкладайте розвиток дрібної моторики рук

                          Вашої     дитини на потім.

                           Почніть розвивати її прямо зараз!

                              Це дійсно дуже важливо для вашої дитини!

                                              ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА

                                          РОЗВИТОК ДИХАНННЯ - ОДИН З ПЕРШИХ І

                                          ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ЕТАП КОРЕКЦІЙНОГО

                                          ВПЛИВУ НА ДІТЕЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ

                                          ЇХ МОВНОГО ДЕФЕКТУ.

      У більшості дітей з мовленнєвими порушеннями спостерігається слабке поверхневе дихання. А для вимови цілого ряду звуків, таких, як свистячі, шиплячі, сонорні, необхідна наявність сильного спрямованого повітряного струменя.

     Якість мови, її гучність, плавність багато в чому залежать від мовленнєвого дихання. Послухайте, як дихає ваша дитина, чи не є утрудненим у неї носове дихання, чи не доводиться дитині тримати рот відкритим. Адже для того, щоб можна було легко вимовити розгорнуту фразу досить виразно, з правильною інтонацією, потрібно володіти плавним, досить тривалим видихом через рот. При звичайному фізіологічному диханні вдих і видих чергуються безперервно, видих дорівнює вдиху, мовленнєве дихання передбачає паузу між вдихом і видихом і подовження видиху. Для тренування мовленнєвого дихання рекомендуються наведені нижче вправи.

      Перед проведенням дихальної гімнастики необхідно витерти пил в приміщенні, провітрити його, якщо в будинку є зволожувач повітря, скористатися ним.

      Дихальну гімнастику не рекомендується проводити після ситної вечері або обіду. Краще, щоб між заняттями і останнім прийомом їжі пройшла хоча б година, ще краще, якщо заняття проводяться натщесерце.

      Вправи рекомендується виконувати у вільному одязі, яка не обмежує руху. Необхідно стежити за тим, щоб під час виконання вправ не напружувалися м'язи рук, шиї, грудей.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ

   ·        Повітря набирати через ніс.

   ·        Плечі не піднімати.

   ·        Видих повинен бути тривалим і плавним.

   ·        Необхідно стежити, за тим, щоб не надувалися             щоки (для початку їх можна притримувати                 руками).

   ·        Не можна багато разів поспіль повторювати вправи -  це може привести до запаморочення.

·         Видиху передує сильний вдих через ніс -     "набираємо повні груди повітря".

·        Видих відбувається плавно, а не поштовхами.

·         Під час видиху губи складаються трубочкою, не слід стискати губи, надувати щоки.

·        Видихати слід, поки не закінчиться повітря.

·         Під час співу або розмови не можна добирати повітря за допомогою частих коротких вдихів.

                                          ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ:             

                 "КУЛЬКА"          

       " Задуй свічку"

                        Короткий спокійний вдих носом, потім пауза  

                       (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний

                       видих  через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф»,

                       начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

      «Нюхаємо квіточку»

                       Навички правильного вдиху і видиху добре    

                       відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині

                       понюхати  квітку, духи,  фрукти.

      «Гарячий чай»

                      У дитини в руках чашка, дитина робить вдих

                      носом , а  на    видиху дує в чашечку, вимовляючи

                      пошепки « ф-ф-ф-ф», начебто студить   гарячий чай.

     «Прокоти олівець»

                      Дитина силою видихуваного повітря   прокочує

                      олівець по столі.

      «Футбол»

                      а) Губи витягнуті вперед. Здувати легку  кульку на

                       протилежний край  столу (поміж двома кубиками чи в

                       імпровізовані ворота). Стежити, щоб видихуваний  

                       струмінь повітря був вузьким, а не розсіяним, а щоки

                       не   надувалися.

                       б) Рот напіввідкритий, губи в усмішці. Широкий язик

                       покласти на нижню  губу. Ніби вимовляючи звук ф-ф-ф,

                       дути на язик , намагаючись здмухнути  кульку в

                       потрібному напрямку.

     "Свищик"

                      Узяти чисту скляну пляшечку. Кінчик язика висунути

                      так, щоб він торкався краю її горлечка. Вимовляючи:

                      « ф-ф ф» плавно видихати повітря у пляшечку.

     "Буря"

                      Рот напіввідкритий.  Широкий кінчик язика впирається у

                      нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для

                      коктейлю, кінець  якої  опустити у склянку з водою.

                      Дмухати через соломинку так, щоб вода  забулькала.

                      Стежити, щоб щоки не надувались, а губи були

                      нерухомими.

      “Кораблик”

                      Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або

                      пінопластовий кораблик та покладіть його на воду.

                      Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку

                      довгим струменем  повітря, наче   вимовляючи звук “ф”,

                      а потім преривчасто,  наче вимовляючи звук  “п-п-п».