Нікополь. Дитячий садок № 47 «Квітонька»








Безпека життєдіяльності дітей

Звіт Про організацію та проведення Дня охорони праці в комунальному дошкільному навчальному закладі №47 «Квітонька» до Всесвітнього Дня охорони праці.

 

З метою привернення уваги праціників та вихованців ДНЗ до питань дотримання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності в освітньо-виховному процесі, на виконання наказу відділу освіти і науки Нікопольської міської ради «Про проведення Дня охорони праці в закладах освіти м. Нікополь 28 квітня 2021 року в КДНЗ № 47 «Квітонька» був проведений День охорони праці  . 

Мета проведення:- активізація діяльності навчального закладу з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;- комплексне розв’язання питань забезпечення безпечних умов праці в дошкільному навчальному закладі;- вироблення у дітей дошкільного віку умінь і навичок захисту свого життя і здоров’я;- поліпшення якості освітньо – виховної роботи в закладі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності. Для проведення дня з охорони праці та безпеки життєдіяльності було створено комісію, головою якої призначено вихователя-методиста Буз Валентину Миколаївну, відповідальну за охорону праці в закладі. Було розроблено план заходів, щодо проведення Дня охорони праці та безпеки життєдіяльності. У ході проведення заходів до Дня охорони праці всі заплановані заходи були виконані.Протягом тижня перевірено дотримання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, відповідних інструкцій, ведення журналів реєстрації інструктажів з охорони праці з працівниками, перевірка відповідності приміщень вимогам гігієни навчання та праці, перевірка параметрів мікроклімату і санітарних умов у приміщенні навчального закладу тощо.У ході перевірки виявлено:

- стан приміщень дошкільного навчального закладу та параметри мікроклімату задовільні, відповідають вимогам гігієни;- працівники дошкільного навчального закладу своєчасно проходять медичні огляди;

- електромережа у дошкільному навчальному закладі відповідає нормам, електропроводка, розетки в безпечному робочому стані. Заміри опору ізоляції проводиться щороку і вчасно.- плани евакуації наявні.

Під час проведення заходів до Дня охорони праці проведено:

- лекцію для працівників навчального закладу на тему: « Дотримання правил з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасниками навчально-виховного процесу»;

- лекцію про правила надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасних випадків;

- взяли участь у проведенні панахиди за загиблими на виробництві;

- взяли участь у Zoom – конференція з нагоди Дня охорони праці;

- на сайтах вайберу проведено з батьками лекцію про дії під час екстремальних та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- оформили інформаційну стінну газету «28 квітня Всесвітній день охорони праці».З вихованцями дошкільного навчального закладу були проведені освітньо-виховні заходи з безпеки життєдіяльності:

• Під час «Тижня цивільного захисту» з19 по 23 квітня (наказ №36-од від 05.04.2021. «Про організацію та проведення Тижня Цивільного захисту в КДНЗ №47 «Квітонька» проведено:

• 1 день – «Дитина і побут».

• 2 день –« Дитина і вулиця».

• 3 день – «Дитина і гра».

• 4 день – «Дитина і природа».

• 5 день – «Здоров’я дитини.”

• бесіди – обговорення зі старшими дошкільниками «Що я знаю про працю батьків»;

• проведений конкурс малюнків «Безпека праці – очима дітей». Кращими виявилися роботи групи №8 «Дюймовочка» - Одарич Даші, Кліщ Ілл’ї, Загной Злати, Кольвах Саші, Баранової Віки, Морозовської Поліни, Новіцького Нікіти, Ляшенко Віроніки; групи №9 «Казочка» - Антонов Владік ;

• оформлено куточки «Безпека дитини» в кожній віковій групі.

 

Звіт склала вихователь – методист Буз В.М.

Завідувач КДНЗ №47 «Квітонька» Чорна Т.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

     

     Формування у кожного вихованця активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, озброєння його знаннями та навичками безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку, збереження та зміцнення здоров`я, формування здорового способу життя дошкільнят – одне з найактуальніших завдань роботи педагогічного колективу комунального дошкільного навчального закладу(ясел - садка) № 47 "Квітонька" та батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

Дитячий травматизм

Причини нещасних випадків у дітей та їх профілактика.

Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.

Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.

Дитячий травматизм має багато характерних особливостей і поділяється на:

● грудний (з моменту народження до 1 року);

● перед дошкільний (1 - 3 р.);

● дошкільний (3 - 7 р.);

● шкільний (7 - 16 р.).

На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.

Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.

У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати старших, звершувати героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, вилазять по пожежних драбинах на дахи високих будинків.

Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

Побутовий травматизм.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі, у дворі чи в дитячому садку садку. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню, а іноді і смерті дітей. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.

Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і, прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і на смак. Особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла. Гра та невміле поводження із такими предметами, як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети призводять до поранень, а іноді малята і ковтають їх.

У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані, пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі тому, що авторитет дорослих є якимось бар’єром. Діти намагаються позбутися нагляду та охоче проводять своє дозвілля на повір’ї, зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, драбини, у відкриті люки. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей є не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати свої героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв, долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. Це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла.

Принципи запобігання побутовому травматизму різноманітні, але головним і надійним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше коли ви час від часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їх шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь,  міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

Фізкультура та спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні, а часто і небезпечні річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину, до занять у спортивних добровільних товариств, на стадіонах. Цим вони її не тільки загартують, а й вбережуть від страшної небезпеки. Тай у кожному будинку знайдуться батьки, які залюбки пограють з дітьми в футбол чи хокей і в той же час будуть стежити за порядком у місцях де проводять вільний час їхні діти.

Крім описаних видів ушкоджень, буває що травматизм вуличний, вогнепальний і виробничий серед дітей зустрічається дуже рідко.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці, травми від транспортних засобів. Головними причинами вуличного травматизму – недоробки халатність працівників ЖРЕПів, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам ЖРЕПів, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, настерегтись від можливих трагедій.

Транспортний травматизм.

Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту.

Якщо дитина бачить, що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то й від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, вчителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного та дошкільного віку, тобто в яслах, та дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал «бережись автомобіля». У тих місцях, де нема тротуарів, іти слід по лівому боці вулиці назустріч транспорту. Велику роль у боротьбі із транспортним травматизмом належить працівникам ДАІ.

 


1
2
3
4