Музичний керівник

       танцювальне мистецтво через зміст і форму хореографічного твору справляє широкий виховний вплив, задовольняє пізнавальні, наслідувальні потреби дітей, забезпечує різнобічну культурну орієнтацію у навколишньому світі.

  Танцювальне мистецтво не дає дитині нічого матеріального, не залишає будь-яких речей, натомість найсуттєвіші наслідки – внутрішнього характеру. Адже досвід виконавства пов’язаний з діяльністю духовного характеру – переживанням, збагаченням і вираженням емоцій та почуттів, втілених в художньо-естетичних формах мистецтва, а значить-набуттям дошкільником досвіду загальнолюдських цінностей переживання світу людського і навколишнього.

    «Я хочу вчити ваших дітей і створювати прекрасні тіла з гармонійно розвиненими душами, які зуміють виявити себе у всьому тому, що вони робитимуть, ставши дорослими, у будь-якій своїй професії». (А.Дункан).

   Процес переживання мистецьких творів відбувається, на думку Л.Виготського, шляхом «учування», підвалинами якого є почуття людини, які переносяться суб’єктом сприймання на об’єкт. Саме тут індивідуальне почуття узагальнюється, стає соціальним, та, як уточнює вчений, «більш правильно було б сказати, що почуття  не стає соціальним, а навпаки, воно стає особистим, не перестаючи при цьому залишатися соціальним». Тому-то зрозумілим є винятковий формувальний вплив виконавських мистецтв на емоційно-соціальний розвиток дітей.

   Провідна функція хореографічного мистецтва – вираження емоцій і почуттів. Поза вираженням це мистецтво не існує. Тому основними виражально-зображальними засобами в ньому виступають загально-людські засоби передавання емоцій і почуттів – інтонація (музична, пісенна), міміка, виражальні рухи, пози, жести, художньо узагальнені танцювальні рухи.

   Виражальні засоби впливають безпосередньо в момент сприйняття музично-пластичного образу, забезпечуючи механізм співпереживання, а продуктивне засвоєння художньої мови образу відбувається в процесі власного виконання творів і сприяє художньому самовираженню дитини. Водночас розуміння виражальних рухів і набуті навички їх застосування розширюють можливості спілкування дітей загалом. Це дає відчуття впевненості в процесі взаємодії з дорослими і однолітками в різних діяльностях, при вираженні своєї думки чи бажання за будь-яких ситуацій, допомагає бути почутою іншими, зрозумілою до оточуючого світу.

   У танцювальній діяльності дитина відчуває особливе задоволення від власних дій, в яких вона більш чи менш повно зливається з музичною динамікою, характером музики, метро ритмом. Пластично переживаючи музичний настрій, розвиток образу, сюжету, вона відчуває естетичні емоції. У дитини розвивається музикальність, пластична виразність, артистичність.

   Заняття танцем стимулюють дитину у прагненні бути зовні стрункою, підтягнутою, красивою. Через танцювальні па виховуються уміння граційно і витончено рухатися, шляхетно поводитися, задовольняються естетичні потреби та інтереси, виховуються естетичні почуття і смаки, ціннісне ставлення до мистецтва, до оточуючого світу і людей. У дитини виробляється почуття гармонії в собі як єдності внутрішньої і зовнішньої краси.

   Особистісному зростанню малюків у процесі хореографічної діяльності сприятиме не лише сам зміст і художні особливості мистецьких творів, а й ситуації виховного, морального вибору. Наприклад, проблема зайвого, що так часто виникає: всі прагнуть побратися парами, одна дитина &‐ зайва. Педагог не поспішає на допомогу, нехай діти самі впораються: звернуть на це увагу, проявляють ініціативу й співчуття, знайдуть конструктивне рішення. Таким чином, танцювальна діяльність посилює виховний вплив, уможливлює набуття дошкільнятами культурного досвіду в широкому розумінні.

   У моїй хореографічній роботі – приблизно 30 постанов, серед них «Аргентинське танго», «Вальс», «Східний танок», «Валянки», «Снігуроньки», «Місяць», «Авве Марія», «Веселі гномики», «Русалочки», «Шикарний син», «Французький танок», «Український танок», «Черевички», «Рушничок», «Чивала», «Латино-Американський», «Різнобарвні метелики», «Сударушки» і т.д.

   Діти віком від 5-6 років виступають на концертах, міських та обласних семінарах, весняному «Серпантині», «Міні-міс 2011р.» - де отримали перше місце. Міський конкурс «Ніка» - де займали призові місця. Концерт – це свято, яке залишається в пам’яті на все життя.    

   Отже, хореографічна діяльність містить у собі значні можливості для різноманітних проявів дітей  та різнобічного розвитку особистості дитини.  

Співпраця педагогів і батьків

  Важливою умовою є зацікавленість і згода батьків сприяти музично-хореографічній освіті своєї дитини. Співпраця педагогів з батьками може бути найрізноманітнішою.     

  Педагоги поважають культурні уподобання і традиції кожної родини. Для батьків є звичним відвідування дитячих занять і виступів, участь у спільних танцювальних імпровізаціях під час свята, позитивне ставлення до різних результатів діяльності дитини. Одним із сюрпризних моментів на святі Нового року, тато виконав завзятий танець Діда Мороза і зіграв чудову роль, його донечка була дуже щаслива коли впізнала тата. Батьки з радістю приймають участь у іграх де виконуються командні завдання з елементами танцю.

   Бажано, щоб у сім’ї була дитяча фонотека з улюбленими мелодіями дитини, з танцювальною музикою, у виконанні дітей і дорослих. Така музика активізує дитину до самостійної  танцювальної діяльності у сімейному колі. Батьки можуть підтримувати дітей, влаштовуючи спільні танцювальні розваги і виступи  в колі своєї родини.

   Відвідування разом з дітьми концертів дитячих самодіяльних хореографічних колективів, фестивалів фольклорного танцю, концертних програм «Крок до зірок», конкурсів сучасного бального танцю можуть стати сприятливими умовами виховання у дітей справжньої любові до мистецтва танцю, естетичних смаків, танцювальної та загальної культури.  

"Театр як чудодійне дійство" (інтерактивний перфоменс - квіз). Нема такої дитини, якій не подобався б театр,будь - яка вистава цікавіша за будь - який мультфільм. Якщо ж її доповнити ще й музикою - враження будуть незабутніми. Одним з найулюбленіших видів театру для дітей у нашому дошкільному навчальному закладі є театр актора. Діти пробують себе в ролі танцюристів, перетворюються в казкових героїв, імпровізують. Це дає навчитися всім тонкощам акторської професії. Такий вид дитячої діяльності розвиває творчі здібності дитини.

Кредо театрального гуртка:

"Театральна вистава розкриває перед дитиною весь світ

засобами мудрої та вічної казки, розвиває творчі здібності особистості, а найголовніше, виховує справжню людини."

Стаття розкриває тему музикування в дитячому оркестрі новітніми методами, за допомогою використання кольорових музичних інструментів, які допомагають ефективно розвивати дошкільнят методою за системою К. Орфа. Значна увага приділена музикуванню на кольорових діатонічних дзвіночках. Деревяні, металеві та шумові музичні інструменти: круговий ксилофон,клавеси,металеві трикутники, маракаси, дерев’яні ложки, грибочки-маракаси, бубни, шишки, горішки, каштани,  та використання їх в різних видах музичної діяльності.

Музично-виховна система Карла  Орфа  закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній музичній діяльності, оскільки грунтується не лише на інструментальному, а й на ритмопластичному, танцювальному і співацькому музикуванні.  Вона акумулює передові гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробуджує її творчий потенціал. Орієнтація на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор, як першооснову музичної культури -- це прогресивність і плодотворність педагогічних пошуків Карла Орфа.

Саме тому ми впроваджуємо його ідеї, напрацювання, використовуючи цікаві,  прості  та  доступні для дітей  музичні інструменти.  І як наслідок – наші діти активні, розкуті, гарно спілкуються та взаємодіють, залюбки грають у спільних оркестрах.  Ми впевнені,  що  в подальшому діти можуть досягти дуже високих результатів у будь якому виді музичної діяльності: вокальний спів, хорове або оркестрове диригування, створення музичних творів, а ще – виростуть креативними та творчими.

Адже недарма кінцевою метою музичного виховання Карл Орф вважав виховання особистості в дусі гуманізму, вивільнення пригнічених цивілізацією її природних сил, розвитку творчих здібностей. "Ким би не стала надалі дитина -- музикантом чи лікарем, учнем чи робітником, -- писав Карл Орф , -- завдання педагога -- виховати у ній творче начало, творче мислення. В індустріальному світі людина інстинктивно хоче творити і цьому слід допомогти. Проте прищеплені бажання і вміння творити виявлятимуться у будь-якій сфері майбутньої діяльності дитини." 

А також музикування на кольорових інструментах сприяє:

·      вмінню управляти власним тілом і координувати його;

·      розвитку тактильної чутливості;

·      розвитку пізнавальних, соціальних, сенсомоторних навичок;

·      розвитку музикальності і почуття ритм;;

·   формування нових зв'язків в головному мозку, а саме зростання нервових волокон в ділянках головного мозку

  Дуже  подобаються дітям  діатонічні дзвіночки, які активно використовуються під час різних форм роботи . Наші спостереження  показали , що  діатонічні дзвіночки, розвивають  музичний, гармонічний, поліфонічний, тембровий, динамічний слух. . Вони  ж  сприяють розвитку почуття ритму, уваги  та музичної пам'яті , адже діти грають по кольоровим  партитурам. Формують готовність та  уміння діяти в колективі, розвивають навички дрібної моторики, а також слухові, зорові і тактильні здібності до сприйняття. А спільне музикування дітей активізує уважність, дисциплінованість, цілеспрямованість, відповідальність за правильне виконання своєї партії  і формує творче ставлення до процесу навчання на цих музичних інструментах. Тут кожна дитина стає активним учасником ансамблю, незалежно від рівня його здібностей, що призводить до  психологічної розкутості і допомагає впоратися з надмірною сором'язливістю і скутістю дітей , формуючи доброзичливу атмосферу в групі.

Дзвіночок потрібно взяти правою рукою за ручку, затиснувши його в кулак і притиснути його до плеча; або, затиснувши його в кулак і притиснути його збоку до стегна; або, якщо один дзвоник взяти  в руку, то іншою рукою накрити зверху дзвоник– це вихідна позиція. Музичний керівник показує ноти за допомогою указки. Діти починають грати в той момент, коли указка покаже ноту яка збігається з кольором дзвоника що у руці, і грати до тих пір, поки указка показує на ноту. Якщо в партитурі є слова, то співати їх слід за таким же принципом. Перш ніж зіграти партитуру цілком, дітей слід поділити на партії і відпрацьовувати окремо поставлені ноти без музики. Тільки після того, як діти будуть грати впевнено свою ноту можна з'єднувати твір цілком. 

 Діти дуже швидко вчаться грати на діатонічних дзвіночках, передають як сучасні так і народні, класичні мелодії в спільному оркестрі. 

    Свята  в нашому дитячому садочку є  для дитини джерелом нових вражень, стимулом її подальшого розвитку, даємо  змогу розкрити нові здібності й таланти, розвиваємо  вже сформовані навички. Має свою цінність свято й для педагогів. Адже стає потужною спонукальною об’єднуючою силою, що створює в дошкільному закладі атмосферу довіри, взаємопідтримки та творчості.

    Щороку в серпні музичні керівники на чолі з керівником дошкільного закладу складаємо проект річного плану на навчальний рік, обов’язковим додатком до якого є План масових заходів, дійств, художньо – естетичного та фізкультурно – оздоровчого циклів.

     Музичне свято – це художно і творчо збагачена форма відзначеня події, явища, соціально й змістовно значущої для виховання й розвитку дитини. Вона здійснюється, головним чином, засобами музики, літератури, театру, хореографії та представлена танцями, співом, грою на дитячих музичних інструментами, інсценівками віршів та казок, постановками невеликих п’єс, жартами, репризами, сюрпризними моментами. Основними завданнями свята є:

• Викликати у дітей відчуття радості та позитивні емоції;
• Дати дітям яскраві художні музичні враження;
• Розвивати впевненість у собі, вміння спільно діяти у колективі;
• Виховувати моральні якості;
• Прищеплювати інтерес та любов до музики, розвивати музичне сприймання та творчу активність.

   Важлива функція свята буде реалізована у тому разі, якщо у дошкільному закладі організовано систематично роботу з музичного виховання.

У нічний казковий час, Новий Рік прийшов до нас.

Він приніс свої вітання і найкращі побажання.

І людині, і родині, і матусі Україні.

Найгарніша, найрадісніша подія зими - це свято Різдва Христова.

Діти люблять розповідати вірші, колядки, співати пісні, приймати

активну участь у театралізованому дійстві та прославляти

народження Ісуса Христа.

В нашому садочку відроджуються календарно-

обрядові звичаї нашого народу.

Розширюємо світогляд дітей. Вчимо дошкільників слухати

та співати українські народні пісні, веснянки. Створюємо гарни,

веселий настрій.

Виховуємо любов до народних звичаїв, почуття гордості за свій

рід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики,

пластики, природи. Все це відображається у святі - "Стрітення". Де

Зима зустрічається з Весною, де вони міряються силами, хто кого

переможе.

Весна – час пробудження краси і любові. Ми разом з нашими маленькими дошкільниками подарували весну в казці, де її головними героями – були самі вихованці!. Весняні свята принесли для матусь та бабусь –зворушливі слова привітань, теплі мелодії пісень. На святі весни були використали різні способи творчої само презентації дітей: чудову театралізацію, витончену хореографію, прекрасний спів, гру на сучасних музичних інструментах, народні ігри!